Неправомірне використання податкових пільг сільськогосподарськими виробниками

e-mail Друк PDF

Однією з пріоритетних функцій держави на сучасному етапі розвитку України є створення сприятливого економічного середовища в сільському господарстві. Підтримка аграрного сектору здійснюється переважно через бюджетний та податковий механізми. Наявність спеціальних режимів оподаткування, у т.ч. у вигляді застосування фіксованого сільськогосподарського податку дозволяють спростити податкові процедури та стимулювати розвиток сільськогосподарської діяльності.

Полтавська область не випадково вважається житницею України - на даний час по області зареєстровано близько тисячі сільськогосподарських підприємств - платників ПДВ, які використовують фіксований сільськогосподарський податок. Фіксований сільськогосподарський податок — це інтегрований, або узагальнений податок, який сплачують тільки виробники сільськогосподарської продукції. Суть цього податку полягає в тому, що він заміняє більшість податків (у тому числі податок на прибуток) та обов'язкових платежів, які мають сплачуватись суб’єктами господарювання. Перехід сільськогосподарських товаровиробників на сплату фіксованого сільськогосподарського податку спрощує нарахування податкових платежів, а також зменшує рівень податкового навантаження на сільськогосподарські підприємства та фермерські господарства, які виробляють товарну сільськогосподарську продукцію, адже розмір фіксованого сільськогосподарського податку значно менший від суми податків, яких він заміняє.

Норми застосування фіксованого сільськогосподарського податку регулюються Податковим Кодексом України від 02.12.2010 року, згідно якого сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування (ст. 209 ПКУ) сума податку на додану вартість (сума пільги), нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Податкова пільга - це звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору.

Отже, основним критерієм для віднесення підпри¬ємств до категорії сільськогосподарських є виробни¬цтво у відповідних обсягах сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях.

На даний час актуальним питанням залишається питання взаємовідносин, пов'язаних з орендою землі, які регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» від 06.10.98 р. № 161-XIV (зі змінами і доповненнями), іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Статтею 125 Земельного кодексу України та ст.18, 20 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.98р. №161-XIV передбачено, що укладені договори оренди землі підлягають обов'язковій державній реєстрації, при цьому, право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права.

Контроль за правомірністю надання та обліку податкових пільг, а також їх цільовим використанням, повнота нарахування та сплата податків (зборів) сільськогосподарськими підприємствами перевіряється в ході планових (позапланових) документальних перевірок з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, здійснення яких покладається (у відповідності до вимог ст.20,30 ПКУ) на органи державної податкової служби.

Нецільове використання сум ПДВ додатково до застосування штрафів, тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Суми ПДВ, використані не за призначенням, повертаються до відповідного бюджету з нарахуванням пені в розмірі 120% річних облікової ставки Нацбанку України.

Неправомірне використання податкових пільг, передбачених діючим законодавством залишається схемою ухилення від сплати податків. У зв’язку з чим, контроль за дотриманням платниками податків законодавства у частині правомірності використання податкових пільг – є одним із напрямків роботи Головного управління Міндоходів у Полтавській області. Зважена регуляторна політика держави є важливою в контексті виходу економіки з економічної кризи. Потрібно дати товаровиробнику можливість працювати в комфортних умовах для ведення бізнесу. Для цього і існують стимулюючі норми Податкового кодексу, у першу чергу у вигляді звільнення від оподаткування та зменшення ставок податків. Але при цьому сприятливий бізнес-клімат напряму залежить від поважного ставлення кожного платника податків до вимог діючого законодавства, від послідовного втілення в життя його норм та вимог. Потрібно пам’ятати, що ухилення від сплати податків – це злочин, який нічим не кращий за інші види злочинів.

Головне управління Міндоходів у Полтавській області