Спрощена система оподаткування у запитаннях та відповідях

e-mail Друк PDF

Інтернет–конференція на тему застосування спрощеної системи оподаткування за участю заступника начальника управління масово-роз’яснювальної роботи та звернень громадян ДПА у Полтавській області Віктора Гріненка, проведена нещодавно на Всеукраїнському порталі „Бухгалтер.com.ua”, викликала значну зацікавленість платників податків з багатьох регіонів України. Близько 40 запитань, на які представник податкової служби надав розгорнуті відповіді чи не найкраще тому свідчення. До вашої уваги - відповіді на деякі запитання, що надходили під час веб-спілкування.

Які податкові наслідки будуть у платника єдиного податку-юридичної особи при перевищенні обсягу отриманої виручки в 1 млн. грн. протягом року?

Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 03.07.98 р. № 727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” (в редакції Указу від 28.06.99 р. № 746/99) спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб’єктів малого підприємництва, зокрема юридичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує 1 млн. грн. Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2000 р. № 507 “Про роз’яснення Указу Президента України від 03.07.98 р. № 727” у статті 1 вищенаведеного Указу під словом “рік” розуміється календарний рік, тому при переході на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва середньооблікова чисельність працюючих та обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначаються за календарний рік. Отже, якщо обсяг виручки від реалізації продукції за попередній календарний рік перевищує 1 млн. грн., то у наступному календарному році суб’єкт підприємницької діяльності не може застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності і повернення до раніше встановленої системи оподаткування суб'єкти малого підприємництва можуть здійснювати з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) у разі подання відповідної заяви до органів державної податкової служби не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу).

Підприємство - платник єдиного податку отримало передплату по договору за послуги, але послуги були не надані, передплата повернута. Чи оподатковується сума передплати єдиним податком?

Статтею 1 Указу Президента України від 03.07.98 р. №727/98 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” визначено, що виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). Згідно з Порядком складання Розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою, затвердженого наказом ДПА України від 28.02.03 р. №98, у рядку 4 Розрахунку відображається загальна сума коштів, отримана на розрахунковий рахунок або (та) в касу суб'єкта малого підприємництва. Відповідно до Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат суб'єктами малого підприємництва - юридичними особами, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (затвердженого наказом ДПА України від 13.10.98 р. N 477), у Книзі обліку доходів і витрат у дохідній частині відображаються всі надходження, отримані на розрахунковий рахунок та в касу суб'єктом малого підприємництва від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), майна, включаючи основні фонди, які належать суб'єкту малого підприємництва й реалізовані у звітному (податковому) періоді, позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації. Щодо оподаткування передоплати, повернутої у зв'язку із розірванням договору до початку виконання робіт, то платник єдиного податку повинен включити суму передоплати до бази оподаткування єдиним податком у звітному періоді, в якому відбулося зарахування таких коштів на розрахунковий рахунок, або (та) в касу та відобразити її повернення у рядку 7 Розрахунку або в установленому порядку подати уточнюючий розрахунок.

Чи необхідно в 1-ДФ вказувати доходи, виплачені підприємцю за діяльність, яка вказана у його свідоцтві платника єдиного податку (ознака доходу 157)?

Відповідно до пп. "б" п. 176.2 ст. 176 розділу IV та пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ), особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Згідно із пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 розділу І ПКУ податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб - є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом ІV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом ІV ПКУ. Відповідно до пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 розділу І ПКУ самозайнятою особою, зокрема є фізична особа – підприємець. Таким чином, сума доходу, яка виплачується фізичній особі – підприємцю – платнику єдиного податку, повинна відображатися у податковому розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку за ф. № 1-ДФ під ознакою "157".

Чи може фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування без найманих працівників віднести на витрати витрати на особисте відрядження?

Відповідно до п. 177.4 ст. 177 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ), до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат виробництва (обігу) згідно з розділом ІІІ ПКУ. Згідно з пп. 140.1.7 п.140.1 ст. 140 ПКУ при визначенні об’єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення, як витрати на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, в межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат. Згідно з Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 №59 (із змінами та доповненнями) службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об'єднання, установи, організації (далі - підприємство) на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи. Враховуючи вищевикладене, якщо фізична особа – підприємець здійснює відрядження особисто, то витрати, понесені під час даного відрядження, не включаються до складу валових витрат такого підприємця, оскільки фізична особа – підприємець не являється найманим працівником.

З інформацією про проведене он-лайн спілкування ви можете ознайомитись також на сайті ДПА у Полтавській області.

Управління масово-роз’яснювальної роботи

та звернень громадян ДПА у Полтавській області