Чи ефективно „пішли” бюджетні кошти на оздоровлення дітей?

e-mail Друк PDF

Чи ефективно „пішли” бюджетні кошти на оздоровлення дітей?

або

Чому на фоні постійного застосування органами влади заходів, направлених на поліпшення стану реалізації прав дітей на оздоровлення та відпочинок, значна кількість дітей шкільного віку, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки залишається без оздоровлення, а мережа дитячих оздоровчих закладів зменшується?

Відповідь на це запитання шукали аудитори Держфінінспекції в Полтавській області під час проведення державного фінансового аудиту виконання обласної Програми оздоровлення та відпочинку дітей Полтавської області за 2009-2011 роки.

Результати аудиторського дослідження засвідчили - Програма виконувалась неефективно.

Звісно, організація оздоровлення та відпочинку дітей – багатовекторна проблема, вирішення якої потребує консолідації зусиль різних міністерств, відомств та державних установ.

Так, відділом у справах сім’ї та молоді Полтавської обласної державної адміністрації, з метою створення сприятливих умов для якісного оздоровлення та відпочинку підростаючого покоління області, насамперед дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування, учнів інтернатів, дітей з малозабезпечених сімей, інвалідів тощо, було розроблено та ініційовано перед депутатським корпусом Полтавщини прийняття обласної Програми оздоровлення та відпочинку дітей на 2009-2011 роки (надалі – Програма). Для її реалізації заплановано виділити фінансових ресурсов фінансових ресурсів в сумі 15 млн 823 тис. грн.

Кошти із обласного бюджету виділялись декільком головним розпорядникам, зокрема: відділу у справах сім’ї та молоді та Головному управлінню освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації. Крім того, залучались кошти Фонду соціального страхування, профспілкових організацій тощо. Офіційним кординатором виконання заходів зазначеної Програми був визначений відділ у справах сім’ї та молоді.

Аудитом охоплено кошти обласного бюджету, використані на придбання путівок та послуг на оздоровлення і відпочинок дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, в сумі 12 млн 498 тис. грн.

Встановлено, що послуги з оздоровлення та відпочинку дітей переважно надавалися дитячими оздоровчими закладами як в області, так і за її межами. Так як всі вони сезоні, на оздоровлення і відпочинок, діти шкільного віку, приймались протягом літнього періоду та зимових канікул.

За статистичними даними в Полтавській області простежується щорічне зменшення чисельності дітей шкільного віку. Так, якщо у 2009 році їх кількість складала 174 тисячі, то у 2011-му вона зменшилась до 159 тисяч.

Досліджено, що відсоток охоплених оздоровленням та відпочинком дітей щорічно зростав і в середньому становив 53,5%, тоді як відсоток дітей пільгових категорій, навпаки, зменшувався і в середньому становив лише 5,7%.

Переважна більшість дітей пільгових категорій, щорічно не в змозі отримати послуги з оздоровлення та відпочинку. Не виключення, що багато з них, досягнувши 16 років, так ні разу і не змогли реалізувати своє право на оздоровлення і відпочинок.

Державні аудитори дослідили ряд факторів, що негативно впливали на ефективність використання бюджетних коштів під час реалізації Програми по оздоровленню дітей.

По-перше, недостатність та недосконалість нормативно-правової бази, не дозволяє в достатній мірі забезпечити реалізацію прав дітей на оздоровлення та відпочинок.

Так, з 2009 року діє Закон України „Про оздоровлення та відпочинок дітей”. Для забезпечення реалізації закону, розроблено Державний соціальний стандарт. З метою дотримання кожним закладом чітко визначених стандартів, які базуються на безпеці дитини та якості наданих їм послуг, в даний час в Україні створюється Єдиний реєстр оздоровчих закладів

У досліджуваному періоді, до Єдиного реєстру, із 24-х існуючих позаміських дитячих закладів Полтавської області, занесено 22.

Державна атестація дитячих закладів відповідно до визначеного законодавством Порядку. З наявних на Полтавщині 33-х таких закладів, лише 19 атестовано, для решти, ця процедура запланована на 2012-2013 роки.

Проведений аналіз звітності, що надходить до головного координатора Програми засвідчив, що звітністю не передбачено відображення результатів фінансування в розрізі головних розпорядників отримуючих кошти з обласного бюджету. Не передбачено також відображення частоти перебування в дитячих закладах оздоровлення та відпочинку дітей віком до 16-ти років, єдина інформаційна база персональних даних про оздоровлення та відпочинок дітей пільгових категорій також відсутня.

По-друге, Програма не містить результативних кількісних та якісних показників, які б характеризували результати її виконання та підтверджувались відповідною звітністю.

Програма містить лише один результативний показник, за яким можливо проаналізувати ефективність її виконання - збільшення кількості дітей, охоплених організованими формами оздоровлення та відпочинку. Перш за все дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки. Решта показників мають загальний характер.

Терміни виконання кожного заходу окремо не конкретизовано.

Отже, декларативність Програми також не сприяла досягненню максимального результату по оздоровленню дітей у досліджуваному періоді.

По-третє, відсутність чіткого планування не сприяла збільшенню кількості оздоровлених дітей.

Досліджено, що в 2009 році планувалося за кошти обласного бюджету оздоровити 3300 дітей, в 2010 – 2550, в 2011 – 1850. Очевидна тенденція до зменшення запланованої кількості дітей для оздоровлення, що суперечить основній меті прийнятої Програми.

Фактично ж, протягом досліджуваних трьох років реалізації обласної Програми, у 2009 році оздоровлено 3192 дітей, у 2010 - 2253, а у 2011 - 2012. Аналіз наведених даних свідчить, що кількість дітей, які отримали путівки і мали змогу оздоровитися та відпочити, в рамках досліджуваної Програми, потягом трьох років зменшилась на 37 відсотків.

Державні аудитори проаналізували вартість путівок і встановили наступне. Середня фактична вартість путівки в позаміські дитячі заклади оздоровлення та відпочинку в 2009 році складала 881грн., в 2010– 1303 грн., а вже у 2011 – 1570 грн. Якщо враховувати що індекс інфляції поступово зменшувався (з 112,3% за 2009 рік до 104,6% за 2011 рік), середні витрати на оздоровлення однієї дитини в зміну, навпаки, щороку значно зростали (з 880,6 грн. у 2009-му до 1570,5 грн. у 2011 році).

Ріст цін з урахуванням індексу інфляції за період 2009-2011 роки склав 28,1%, а середня вартість однієї путівки зросла на 78,3%. Тобто, середня вартість путівки зросла не пропорційно індексу інфляції.

Отже, під час виконання Програми, економності витрат, як вимагає чинне законодавство, не досягнуто.

Враховуючи те, що Програма в першу чергу розрахована на дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки: сироти, інваліди позбавлені батьківського піклування та інші, доведено, що неврахування на етапі планування загальної кількості дітей саме цієї соціальної категорії, призвело до незбалансованості у забезпеченні дітей путівками та створило нерівні умови для їх розподілу.

Яскравим прикладом цього стало те, що у 2011 році, при майже однаковій кількості дітей, які потребують уваги та підтримки з боку держави, у районах: Котелевському (2232 особи) та Полтавському (2239 осіб), виділено путівок лише 27 та 54 відповідно.

По-четверте, неефективне використання коштів головними розпорядниками призвело до неналежного виконання запланованих заходів з оздоровлення та відпочинку дітей.

При тому, що Програма була профінансована лише на 79,0% від потреби, відділом у справах сім’ї та молоді, кошти в сумі 300,4 тис. грн. використано на здійснення заходів моніторингу по виконанню Програми, які безпосередньо не пов'язані з оздоровленням дітей: виплату працівникам відділу заробітної плати, придбання канцелярських товарів, послуг зв’язку, транспорту, витрати на відрядження, технічне обслуговування комп’ютерної техніки, харчування та розміщення учасників обласної „Школи вожатих”, поліграфічні, мультимедійні та фото послуги. В результаті, бюджетні кошти у визначеній сумі використано неефективно.

По-п’яте, незадовільний стан збереження мережі дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, застаріла матеріально-технічна база таборів та низькі темпи її оновлення не дали можливості в повній мірі забезпечити створення сприятливих умов для якісного відпочинку та оздоровлення дітей.

Аудиторське дослідження засвідчило, що відбулося зменшення мережі діючих дитячих оздоровчих закладів за рахунок зменшення мережі відпочинкових закладів, відповідно зменшилась кількість місць для оздоровлення та відпочинку дітей. Так, у 2009 році діяло 1034 дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, в тому числі 29 позаміських заклади оздоровлення, в 2011 році - 1004 та 29 відповідно. Слід зауважити, що загальна кількість дитячих закладів оздоровлення та відпочинку зменшилась за досліджуваний період на 2,9%, а дитячих позаміських закладів оздоровлення на 3,4%, що також свідчить про неналежну якість виконання досліджуваної Програми.

Одним із основних завдань досліджуваної Програми є поліпшення матеріально-технічного та інформаційно-методичного забезпечення діяльності дитячих закладів оздоровлення та відпочинку.

Як з’ясували аудитори, при розробці Програми аналіз стану матеріально-технічної бази дитячих закладів, рівня зношеності та придатності до експлуатації основних засобів не здійснювався. Кошти на оновлення матеріально-технічної бази оздоровчих закладів не передбачалися та фактично не виділялися.

Нові дитячі оздоровчі заклади в області практично не будуються, а матеріально-технічний стан існуючих, державної та комунальної форм власності, потребує значного відновлення.

Варто зазначити, що досліджувана Програма передбачає покращення матеріально-технічної бази обласних санаторіїв з створенням умов для перебування в них дітей-інвалідів та максимальне використання бази денних стаціонарів, фізіотерапевтичних відділень, дитячих відділень для дітей пільгових категорій. Виконавцем цих заходів визначено Головне управління охорони здоров’я Полтавської облдержадміністрації.

В досліджуваному періоді, за повідомленням управління, оздоровлення дітей цілорічно проводилося чотирма обласними дитячими санаторіями, до яких в першу чергу направлялися діти пільгових категорій.

Зокрема, протягом 2011 року, фактично із 1984-х путівок, використано лише 1633, або 82,3%, що привело до незабезпечення максимального використання потужності вищезазначених зазначених санаторіїв.

У вищевказані санаторії для оздоровлення дітей Головним управлінням охорони здоров’я розіслано на райони 1984 путівки. Фактично використано 1633 путівки, або 82,3%, що фактично не забезпечило максимального використання потужності санаторіїв.

З’ясовано, що покращення матеріально-технічної бази обласних санаторіїв забезпечується дуже повільно і не в повній мірі.

Наприклад, за інформацією дитячого ревматологічного санаторію „Ліщинівка”, для оновлення його матеріально-технічної бази в 2011 році, потреба у фінансових ресурсах для здійснення капітальних ремонтів становила 190 тис. грн., фактично фінансування склало трохи більше 50% від потреби.

За результатами проведених досліджень спеціалісти Держфінінспекції розробили низку пропозицій, спрямованих на підвищення ефективності використання коштів обласного бюджету, спрямованих на виконання заходів з оздоровлення та відпочинку дітей.

Будемо сподіватися, що зусилля аудиторів сприятимуть в підвищенні ефективності втілення в життя такої благородної справи – оздоровлення підростаючого покоління.

Прес-служба Держфінінспекції в Полтавській області