Культура

e-mail Друк PDF

БУДИНКИ КУЛЬТУРИ ТА КЛУБИ

У даний час на Полтавщині діє 919 закладів культури клубного типу всіх відомств, 6 центрів культури та дозвілля (м. Полтава, м. Кременчук, м. Кобеляки, селище Решетилівка, селище Нові Санжари, с. Кам’яні Потоки Кременчуцького району), 3 парки культури й відпочинку (м. Полтава, м.Кременчук, м. Лубни).

Утвердилися й користуються популярністю у населення культурно-мистецькі заходи, які вже стали традиційними в містах, райцентрах та селах, зокрема, обласні свята: свято кобзарського мистецтва «Взяв би я бандуру» в селищі Велика Багачка, «Роде наш красний» та огляд-конкурс родинних та сімейних ансамблів в селищі Шишаки, «Пісні Бузкового гаю» в селищі Диканька, «Веселої мудрості» та огляд-конкурс читців-гумористів в с. Веселий Поділ Семенівського району, «Осіннє золото» в с. Березова Рудка Пирятинського району, свято народної творчості на Національному Сорочинському ярмарку в с. Великі Сорочинці Миргородського району, «Пісенне джерело» в с. Градизьк Глобинського району, «Гребінчина світлиця» в м. Гребінці, «Козацької слави цілюще джерело» на Шар-горі Козельщанського району, «Прийди, прийди до мене, Неділенько Зелена!» в селищі Нові Санжари, «Маріїна долина» в с. Черняківка Чутівського району, «Квітуй, піснями подвиг прославляй, наш Ковпаківський рідний край» в селищі Котельва, «Благословенні ви, сліди мандрівника Сковороди» в селищі Чорнухи, Всеукраїнський фестиваль-конкурс сучасного українського романсу «Осіннє рандеву» в м. Миргороді, Міжнародний фольклорний фестиваль «Калинове літо на Дніпрі» в м. Комсомольську.

При клубних закладах працює 4952 гуртків, любительських об'єднань, студій, до участі в яких залучено 58467 чоловік. Виявленню нових обдарувань, примноженню духовних надбань, створенню цікавих творчих колективів, залученню до них нових учасників сприяв обласний огляд народної творчості «І світлий сум, і радість Перемоги», присвячений 60-ій річниці Перемоги в Великій Вітчизняній війні. В огляді взяли участь 535 колективів, 293 окремих виконавців, 5357 учасників. Сімом колективам присвоєно звання «народний» та «зразковий». Взагалі в області цих звань удостоєні 329 самодіяльних об'єднань.

Спрямовує, координує діяльність центрів дозвілля, будинків культури, клубів, методичних кабінетів, парків культури і відпочинку Обласний Центр народної творчості та культурно-освітньої роботи. Адреса Центру народної творчості: 36000, м. Полтава, вул. Леніна,17.


БІБЛІОТЕЧНА МЕРЕЖА

Мережу бібліотек області складають 864 бібліотеки із загальним фондом 13088,6 тис. примірників книг.

Послугами бібліотек користується 648,5 тис. читачів. Щороку видається понад 15 млн. книг. Бібліотеки області проводять значну інформаційну, бібліографічну, методичну та культурно-масову роботу.

Однією з найстаріших і найбільш укомплектованих літературою з різних напрямків знань є Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І.П.Котляревського.

Бібліотечний фонд бібліотеки складає 754 тис. примірників, обслуговується понад 40 тис. читачів.

Бібліотека має обмінний фонд, довідково-бібліографічний апарат, каталоги, фонд довідкових і бібліографічних видань, 7 читальних залів, абонемент, міжбібліотечний абонемент. До послуг читачів пропонуються бази даних локальної комп’ютерної мережі, доступ до мережі Internet.

Бібліотека надає організаційно-методичну допомогу бібліотекам області, координує й кооперує їхню діяльність. Адреса бібліотеки: 36000, м. Полтава, вул. Леніна, 17.

У 1976 році в місті Полтаві заснована обласна бібліотека для юнацтва . З 1997 року вона носить ім'я письменника-земляка Олеся Гончара. На сьогодні тут налічується 12 структурних підрозділів; міський абонемент, 5 читальних залів, відділи довідково-бібліографічного й інформаційного обслуговування, комплектування й збереження фондів, маркетингу та науково-методичної роботи. При бібліотеці функціонує літературно-мистецька вітальня.

Бібліотечний фонд становить 152 тис. одиниць. Щороку обслуговує понад 21 тис. читачів. Адреса бібліотеки: 36038, м. Полтава, вул. Енгельса, 25-а.

Полтавська обласна бібліотека для дітей імені Панаса Мирного заснована в 1934 році. Бібліотечний фонд становить 138 тис. одиниць зберігання книг, періодичних видань та кінофотодокументів. Створена система каталогів. Бібліотека веде бібліографічну, методичну та видавничу роботу.


МИСТЕЦЬКІ ЗАКЛАДИ

У області працюють три професійні мистецькі заклади: обласний український музично-драматичний театр імені М.В.Гоголя, обласний театр ляльок та Комунальне підприємство культури і мистецтв "Полтавська обласна філармонія".

Професійний театр у Полтаві було організовано в 1818 році. Він мав назву Полтавський вільний театр. Його першим директором став основоположник нової української літератури І.П.Котляревський.

У 1936 році засновано обласний український музично-драматичний театр імені М.В.Гоголя , творчий колектив якого став гідним продовжувачем багатих традицій, закладених попередниками. Його першим художнім керівником став В. Скляренко, відомий діяч театрального мистецтва, народний артист УРСР.

Завдяки різноманітному репертуару театру, сформованому із кращих здобутків української національної та світової драматургії, театр отримав велику популярність в полтавської громади. Адреса театру: м. Полтава, вул. Жовтнева, 23.

Для багатьох дітей ляльковий театр — перше знайомство зі світом театрального мистецтва. Полтавський обласний театр ляльок засновано в 1938 році. в 1983 році він отримав нове приміщення. Щорічно лялькові вистави переглядає понад 70 тис. дітей міста та області. Адреса театру: м. Полтава, вул. Пушкіна, 32.

Полтавська обласна філармонія розпочала свою роботу в 1943 році відразу після визволення Полтави від фашистських загарбників. Щорічно артисти філармонії дають близько тисячі концертів в області та за її межами.

Найбільший колектив, що працює при філармонії — пісенно-танцювальний ансамбль "Полтава", створений на базі жіночого вокально-хореографічного ансамблю "Веселка", засновником якого був відомий композитор В.Верховинець.

Творча самобутність, високий рівень професіоналізму притаманні лауреату Всеукраїнських, Міжнародних конкурсів, відомій групі "Краяни" та концертному ансамблю філармонії "Чураївна", названому на честь легендарної піснетворки Марусі Чурай. Адреса філармонії: м. Полтава, вул. Гоголя, 10.


ПАМ'ЯТКИ ІСТОРИЧНОЇ СПАДЩИНИ

Історія нашого краю бере витоки із глибини віків. Плин часу, етнокультурні процеси, визначні історичні події, які відбувалися на території сучасної Полтавщини, залишили по собі унікальні пам’ятки культурної спадщини. Серед них – Більське городище VII - III ст. до н.е., яке вчені ідентифікують з прадавнім містом Гелон, описаним Геродотом. На площі понад 4 тис. га розташовані залишки величезного поселення, оточеного по багатокілометровому периметру високими земляними валами, що збереглися до наших часів.

Про часи Київської Русі (XI-XII ст.н.е.), коли територія сучасної Полтавщини входила до Переяславського князівства, свідчать залишки Посульської оборонної лінії або "змієві вали", які охороняли кордони та торгові шляхи князівства від кочівників. До оборонних укріплень входило близько 40 городищ і поселень, найдавніші з них згадуються в літописах і збереглися до наших часів.

Архітектурна спадщина Полтавщини представлена пам'ятками різноманітних стильових напрямків, серед них є й такі, що відносяться до розряду унікальних. в більшості це споруди культового та громадського призначення, які збудовані переважно на межі XVIII - XIX ст. Значне місце в переліку пам'яток займає ансамбль Мгарського Спасо-Преображенського монастиря поблизу м. Лубен (XVIII ст.), Хрестовоздвиженський монастир в м. Полтаві (XVIII - XIX ст.). Серед пам'яток архітектури українського бароко, яке вважається видатним явищем в історії культури й мистецтва українського народу, - Преображенська церква в с. Великі Сорочинці Миргородського району та Троїцька церква в селищі Диканька (1780).

Багата Полтавщина ще й пам'ятками архітектури епохи класицизму. Громадські та культові споруди цього стилю будувалися в багатьох дворянських садибах міст і сіл губернії. До теперішнього часу дійшли прекрасні пам'ятки класицизму: Миколаївська церква (1794), дзвіниця цієї церкви (1810) та тріумфальна арка (1820) в садибі Кочубеїв в селищі Диканька, садибний будинок та інші споруди в маєтку Муравйових-Апостолів в с. Хомутець Миргородського району, будівлі в садибі Закревського в с. Березова Рудка Пирятинського району. До пам'яток архітектури зрілого класицизму відносяться також церкви: Троїцька в селищі Котельва (1812), Успенська в с. Веприк (1821) Гадяцького району, Благовіщенська в с. Федорівка (1828) Карлівського району, Всіхсвятська в м. Гадячі (1836). Принципи архітектури класицизму реалізовані в забудові м. Кременчука, м. Полтави та інших населених пунктів. Видатним зразком вітчизняного містобудування XIX ст. і архітектурного класицизму є ансамбль Круглої площі в Полтаві. Полтава відома й іншими пам'ятниками епохи класицизму, серед яких - будинок пожежної команди (1808) на Першотравневому проспекті, колишня Богадільня (1820), а нині один із корпусів обласної лікарні по вул. Шевченка, школа садівництва (1830), нині міська інфекційна лікарня, інститут шляхетних панн (1832-1836) - нині Полтавський технічний університет по Першотравневому проспекту та ряд інших.

На Полтавщині було збудовано багато визначних споруд, в архітектурі яких відобразилися стильові течії та архітектурні напрямки, характерні для вітчизняного зодчества, — романтизм, еклектика, наслідування історичних стилів, модерн та ін. Серед них особливу групу становлять будови початку XX ст., що відбивають пошуки в архітектурі українського національного стилю. До них належить мурована Покровська церква в с. Плішивець Гадяцького району (1906), що повторює в певній мірі об'ємно-просторову структуру та вираз знаменитого запорізького дерев'яного дев'ятибанного Троїцького собору в м. Новомосковську Дніпропетровської області.

Видатною спорудою архітектури українського модерну є будинок Полтавського губернського земства, спорудженого в 1902 - 1908 рр. (нині Полтавський краєзнавчий музей), та собор в ім'я Різдва Богородиці в селищі Козельщина.

Послідовні дослідження дозволяють стверджувати, що архітектурна спадщина Полтавщини в повній мірі ще не вивчена і з кожним роком доповнюється новими неповторними пам'ятками.

У меморіальних комплексах, окремих пам'ятках і пам'ятних місцях увічнено багате історичне минуле нашого народу.

Особливе місце належить пам'яткам, які відображають боротьбу українського козацтва за національне визволення і незалежність. Серед них виділяється відкритий у м. Полтаві в вересні 1995 р., в рік відзначення 225-річчя від дня народження зачинателя нової української літератури і української літературної мови І. П. Котляревського, пам'ятник "Козацької слави". Місце для нього вибране не випадкове. Панянський узвіз - це старовинний район Полтави, з найвищого місця якого відкривається панорама на Хрестовоздвиженський монастир, збудований козаком Мартином Пушкарем на честь перемоги над поляками, та на місцину над Ворсклою, де, як свідчать легенди, в свій час жила і творила піснетворка Маруся Чурай. Автор проекту пам'ятника — заслужений художник України В.Батурін, скульптор - В.Білоус. в композиції пам'ятника "Козацької слави" використано найважливіші козацькі атрибути. На зеленому пагорбі встановлено Козацький Хрест з написом "Українським загиблим козакам" і двома бунчуками. На центральному камені пам'ятника розміщений герб міста Полтави, який був затверджений Богданом Хмельницьким.

У с. Жуки, що під Полтавою, споруджено Пам'ятний знак Самійлу Величку (1670 - 1728) — найвизначнішому літописцеві козацької доби. Його літопис "Сказаніє о войне козацкой" - наймонументальніший твір української історично-мемуарної прози тієї епохи.

Цілий комплекс пам'яток, присвячених подіям російсько-шведської кампанії 1709 р., розташований на Полі Полтавської битви, площа якого приблизно 300 га. Тут розміщені російські редути, братські могили російських та шведських воїнів. Найвизначніший пам'ятник подіям 1709 р. — монумент Слави в Корпусному парку Полтави. Він стоїть на місці, де, за переказом, 28 червня 1709 р. відбулася урочиста зустріч переможців бою з захисниками фортеці.

Голодомор 1932 - 1933 рр. — одна з найтрагічніших подій в Україні за всю багатовікову історію нашого народу, трагедія, яка завдала жорстокого удару по генофонду української нації. в багатьох населених пунктах області споруджено пам'ятники та пам'ятні знаки жертвам голодомору. За ініціативою письменника-земляка Олекси Коломійця та Українського фонду культури, на Горі Зажури в Лубенському районі, поблизу Мгарського Спасопреображенського монастиря, споруджено меморіал народної скорботи "Голодомор-1933". Домінантою меморіалу є насипний курган, над яким встановлено великий дзвін, що завершується Хрестом. До нижнього краю великого дзвону прикріплені малі дзвони, кількість яких сягає 30 - від усіх областей України, Президента України, Слов'янського центру, Малої Академії народних ремесел м. Івано-Франківська, кіностудії "Укртелефільм", лубенців. На великому дзвоні напис: "Голодомор 1933 — коли відходить одна людина - з нею вмирає світ. Коли ж мільйони ідуть в прірву, тоді вмирає вже ціла Галактика". Зліва від меморіалу знаходиться дзвін, встановлений 12 серпня 1990 року, коли вперше на Горі Зажури проведено освячення місця спорудження меморіалу народної скорботи. Автор проекту - заслужений архітектор СРСР А. Ігнатенко.

Не менш трагічною сторінкою в історії нашої країни були роки репресій. Місце вшанування пам'яті загиблих жертв репресій 30-х років XX ст. – урочище Триби Полтавського району, де поховані їх залишки (об’їзна траса Київ — Полтава — Харків, за с. Копили в сторону Харкова). Тут 14 квітня 1990 р. проведено перепоховання останків жертв репресій 30-х років з виробленого піщаного кар'єру в урочищі Триби. Біля могили, яка знаходиться на невисокому піщаному пагорбі в лісі, споруджено пам’ятний знак. Він являє собою декілька хрестів, які немовби виростають з пагорба. Завершує композицію центральний хрест з вмонтованою в нього зіркою. Елементи знаків оздоблені полірованими сірими та чорними гранітними плитами. Автор ескізного проекту пам'ятного знака - полтавець В. Шевченко.

Подвигу нашого народу в роки Великої Вітчизняної війни 1941 - 1945 рр. присвячено 2254 пам'ятки. Це братські та поодинокі могили радянських воїнів, партизанів, підпільників, пам'ятні знаки загиблим воїнам-односельцям, пам'ятники радянським воєначальникам. Серед них - пам'ятник генерал-лейтенанту О.І.Зигіну, який загинув при звільненні Полтави, "Нескореній полтавці" Герою Радянського Союзу Лялі Убийвовк, генерал-лейтенанту П.П. Корзуну, який загинув при звільненні Гадяча, двічі Герою Радянського Союзу С.А.Ковпаку в Котельві, жінкам-полтавкам О.А.Бондаренко і К.І.Бородай, піонерам-героям О.Василенку, Б.Гайдаю, Т.Буценку, В.Савицькому. Історико-меморіальним заповідником є Шумейкове урочище, де в 1976 р. споруджено пам'ятник воїнам Південно-Західного фронту.


МУЗЕЇ ТА ЗАПОВІДНИКИ

Полтавщина — край, щедро обдарований піснями і легендами, край письменників і художників, мислителів і вчених, чиї імена золотом закарбовані в пантеоні слави світових діячів мистецтва і науки. Полтавщина — край з традиціями і культурою, які корінням своїм виходять з сивини тисячоліть. Полтавщина сьогодні - область землеробів і науковців, високорозвиненої промисловості і традиційних видів декоративно-вжиткового мистецтва.

Багату історію краю дбайливо збережено для нащадків. в 26 державних музеях зберігається понад 380 тис. пам’яток Музейного фонду України. В області працюють 242 музеїв на громадських засадах, в яких нараховується 250 тис. експонатів.


№ п/п

Назва закладу

 

Адреса

Телефон

 

1.

Полтавський краєзнавчий музей

36020, 
м. Полтава, 
вул. Конституції, 2

05322

7-42-34

2.

Полтавський музей авіації та космонавтики (відділ Полтавського краєзнавчого музею)

36011, 
м. Полтава, 
Першотравневий 
проект,16

05322

7-25-82

3.

Полтавський художній музей – галерея мистецтв

36000, 
м. Полтава, вул.Фрунзе,5

05322

56-35-40

4.

Державний історико-культурний заповідник “Поле Полтавської битви”

36006,
м. Полтава, вул. Шведська могила, 32

05322

52-74-27

5.

Полтавський літературно-меморіальний музей І.П.Котляревського

36011, 
м. Полтава, 
Першотравневий
проспект, 18

05322

7-41-60

6.

Полтавський літературно-меморіальний музей Панаса Мирного

36002, 
м. Полтава, вул. Панаса Мирного, 56

05322

3-87-65

7.

Полтавський літературно-меморіальний музей В.Г.Короленка

36011, 
м. Полтава, вул. Короленка, 11

05322

7-92-82

8.

Заповідник-музей М.В.Гоголя

38040, 
Шишацький район, с. Гоголеве

05352

9-38-74

9.

Лубенський
краєзнавчий музей

37500, 
м. Лубни, вул. Леніна, 35/25

05361

5-21-06

10.

Лохвицький 
краєзнавчий музей ім.Г.С.Сковороди

37200, 
м.Лохвиця, вул. Шевченка, 48

05356

3-11-58

11.

Миргородський 
краєзнавчий музей

37600, м. Миргород, вул. Незалежності, 2

05355

5-21-02

12.

Миргородський літературно-меморіальний музей Давида Гурамішвілі

37600, 
м. Миргород, 
вул. Незалежності, 5

05355

5-21-78

13.

Кременчуцький 
краєзнавчий музей

39600, 
м. Кременчук, вул.Жовтнева, 2

05366

3-90-66

14.

Чорнухинський літературно-меморіальний музей Г.С.Сковороди

37100, 
сел. Чорнухи, вул. Леніна, 45

05340

5-14-73

15.

Диканський історико-краєзнавчий музей ім.В.М.Гармаша

38500, 
сел. Диканька, вул. Леніна, 68

05351

9-15-96

16.

Великосорочинський літературно-меморіальний музей М.В.Гоголя

37600, 
Миргородський район, с. Великі Сорочинці, вул. Гоголя, 34

05355

3-13-77

17.

Гадяцький літературний музей родини Драгоманових

37300, 
м. Гадяч, пл. Революції, 11

053254

9-31-45

18.

Мануйлівський літературно-меморіальний музей О.М.Горького

39100, 
Козельщинський район, с. Верхня Мануйлівка

053250

2-04-58

19.

Білицький літературно-меморіальний музей Мате Залки

39200, 
Кобеляцький район, с.Білики, вул. Мате-Залки, 2

05343

9-42-31

20.

Кобеляцький музей літератури і мистецтва

39200, 
м. Кобеляки, вул. Шевченка, 11

05343

3-40-10

21.

Літературно-меморіальна музей-садиба Олеся Гончара

39200, Кобеляцький район, с. Суха

-

22.

Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішні

38164,
Зіньківський район, селище Опішня, 
вул.Партизанська,102

05353

4-24-16

23.

Хорольський краєзнавчий музей

37800,
м. Хорол, вул. Леніна,98/4

24.

Карлівський історико-краєзнавчий музей

39500, 
м. Карлівка,

вул. Леніна,50

05346

2-22-05

25.

Комсомольський історико-краєзнавчий музей

39800, 
м. Комсомольськ, вул. Космонавтів,4

05342

7-53-03

26.

Кременчуцька міська художня галерея

39600, 
м. Кременчук, вул.Коцюбинського,4

05366

3-01-41

27.

Кременчуцька картинна галерея Наталії Юзефович

39625, 
м. Кременчук, вул. Космічна,9

05366

6-53-38

28.

Педагогічно-меморіальний музей А.Макаренка

39621, 
м. Кременчук,

вул. Макаренка, 44

05366

6-10-79

29.

Навчально-виховний комплекс сільськогосподарського профілю ім.А.С.Макаренка

38701, 
Полтавський район, с. Ковалівка

05322

9-67-34

30

Історико-культурний заповідник «Більськ»

38600, сел. Котельва, вул. Чапаєва, 21


Своїми зібраннями виділяються Полтавський та Кременчуцький краєзнавчі музеї, Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви», Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішні, Полтавський художній музей (Галерея мистецтв).

Про значний внесок уродженців Полтавщини в розвиток вітчизняної науки і культури розповідають літературно-меморіальні музеї Г.С.Сковороди в селищі Чорнухи, І.П.Котляревського, Панаса Мирного, В.Г.Короленка в м. Полтаві, Олеся Гончара в с. Суха Кобеляцького району, заповідник-музей М.В.Гоголя в с. Гоголеве Шишацького району та літературно-меморіальний музей письменника в славнозвісних Великих Сорочинцях на Миргородщині.

Поряд з цими великими культурними надбаннями під охороною держави знаходяться визначні археологічні, архітектурні та історичні пам'ятки, з яких складається культурна спадщина народу. На сьогодні їх налічується понад 4 тис.

Нещодавно для охорони та збереження пам’ятки археології національного значення створено історико-культурний заповідник «Більськ».

Найстарішим в області є Полтавський краєзнавчий музей . Понад сто років тому (1891р.) при Полтавській губернській земській управі розпочалась організація музею, основу якого складала колекція ґрунтів і гербарій, зібраний експедицією відомого вченого - ґрунтознавця, професора В.В.Докучаєва.

У 1908 р. споруджено приміщення, яке тепер займає Полтавський краєзнавчий музей (пл. Конституції, 2). Це один з найбільш оригінальних будинків міста в архітектурному відношенні. Архітектор В. Кричевський та художники С.Васильківський і М.Самокиш творчо використали спадщину української народної архітектури та мистецтва.

Вже в дореволюційний час музей мав значні фонди і цінні колекції. Тільки колекція ґрунтів В. В. Докучаєва мала понад три тисячі одиниць. в 1906 р. лубенська меценатка К. М. Скаржинська подарувала музею понад 20 тис. експонатів та 14 тис. томів книг – свого широко відомого зібрання з Круглика під Лубнами.

Після визволення міста від фашистських загарбників майже 20 років здійснювалися роботи по відновленню та реставрації приміщення. Тепер в 40 музейних залах і фондосховищах зберігається понад 200 тис. експонатів. Щорічно Полтавський краєзнавчий музей відвідують понад 140 тис. екскурсантів.

У Зіньківському районі працює Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішні – єдиний в Україні спеціалізований етномистецький науково-дослідний, культурно-освітній і навчально-виховний заклад, який постає всеукраїнським центром дослідження, збереження і популяризації гончарської спадщини України.

Діяльність музею-заповідника спрямована на відродження, утвердження й плідний розвиток історичних надбань опішнянського гончарства, організацію навчання і практичної роботи талановитої художньої молоді, докорінне поліпшення технології місцевого гончарного виробництва, зміцнення матеріально-технічної бази промислу, налагодження мережі збуту гончарних виробів, популяризації мистецтва кераміки та творчості гончарів і малювальниць.

Далеко за межами України відомо про Полтавський художній музей, в фондах якого зібрано полотна як вітчизняних, так і зарубіжних видатних майстрів пензля. Почав діяти він з 1919 р. як відділ краєзнавчого музею і до 1940 р. носив назву Картинної галереї. З 1940 р. одержав статус самостійного музею. в 2004 році музей відзначив 85-річчя свого заснування.

На сьогодні він має більш як дев'ять тисяч творів мистецтва. Основою музейного зібрання стали твори видатного художника-передвижника М.О. Ярошенка, які, згідно із заповітом його дружини, були передані рідному місту. Поповнився музей і за рахунок картин та інших творів мистецтва з колишніх поміщицьких садиб.

Безцінною пам’яткою Полтавщини є Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви», який без перебільшення можна назвати «доленосним полем європейської історії». На його території упродовж XIV-XX століть відбулося ряд подій, які залишили значний слід в державотворчих процесах на європейському континенті: битва великого Литовського князя Вітовта з монголо-татарами 1399 року, битва між законно обраним гетьманом України І.Виговським та полтавським полковником М.Пушкарем, який започаткував Руїну України (1658 р.), Полтавська битва 1709 року, операція «Фронтік» 1944 року. Також в охоронній зоні Державного історико-культурного заповідника розташовано 4 старих поселення та понад 30 курганів скіфської доби.

У 1950 р. було відкрито музей історії Полтавської битви, де виставлені унікальні експонати: зброя, прапори та штандарти, строї обох воюючих сторін та особисті речі Петра, картини і чеканка, що зображують Полтавську баталію, макети пам'ятників знаменитої битви та ін.

На сьогодні Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви» став значним культурним, науково-методичним центром по вивченню історії України XIV-XVII ст. в контексті європейської історії. Заповідник входить до складу Міжнародної організації військово-історичних музеїв ІАМАМ (під егідою ЮНЕСКО), включений до всесвітнього туристичного маршруту. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1761 Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви» занесений до державного реєстру нерухомих пам’яток України як заповідник національного значення.

Крім музею, на території Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви» знаходяться: історичне поле Полтавської битви, обеліски на місці земляних укріплень (редутів), Сампсонівська церква, братська могила російських воїнів та інші пам’ятні місця, пов’язані з перебігом битви, які потребують сьогодні реставрації.

Зовсім по-іншому, ніж це було донедавна, постають перед відвідувачами і Петро, і Меншиков, і отаман Сірко, і гетьмани Скоропадський та Мазепа.

1 квітня 1984 року в селі Гоголевому Шишацького району до 175-річчя від дня народження геніального письменника Миколи Васильовича Гоголя відкрито заповідник-музей. Земля ця виростила, дала крила таланту письменника, визначила його творчу особистість. М.В.Гоголь - гордість його рідного краю - Полтавщини, яку він завжди носив в своєму серці.

Садиба Гоголів-Яновських відтворена за планами, спогадами, листами сучасників, старими фотознімками та кресленнями і малюнками самого письменника. До складу заповідника входить будинок батьків, флігель, альтанка, грот. Невід'ємною частиною ландшафту є парк, сад, ставки.

Заповідник-музей найбільш повно розкриває сторінки життя письменника, його оточення, сім'ю, час. Тому він користується великою популярністю в прихильників творчості Гоголя.

У Полтаві діє музей авіації та космонавтики , головним завданням якого є увічнення пам'яті та популяризація творчої спадщини видатних учених, конструкторів, організаторів та спеціалістів в галузі ракетобудування, повітроплавання, авіації та космонавтики, народженням або життям і діяльністю пов'язаних з Полтавщиною, - О.Д.Засядька, О.М. Кованька, Ю.В.Кондратюка, братів Кас'яненків, В.М.Челомея, Г.Є.Котельникова, Ю.А.Побєдоносцева, М.А. Комарницького та багатьох інших.

Висловлюємо подяку за надані матеріали управлінню культури і туризму облдержадміністрації