Ще один досвід - ще один крок до об'єднання

Друк

6 – 7 квітня делегація Решетилівського району відвідала Старосинявську та Меджибізьку об’єднані територіальні громади Хмельницької області. В поїздці взяли участь, зокрема, голова Решетилівської РДА Роман Перепелиця, голова Решетилівської районної ради Іван Писаренко, заступник голови Решетилівської районної ради Віктор Бережний.  Метою поїздки було вивчення досвіду децентралізації на територіях, схожих за інфраструктурою, населенням до Решетилівщини району. Хмельниччина, де чи не найпершими в Україні активно долучилася до реформ з децентралізації, нині має 22 об’єднані територіальні громади.

- І саме цей процес дав зрушення не лише у господарюванні, а у самій свідомості людей. Громада починає розуміти, що кошти, які вона заробила на своїй території вона витрачає на себе, не на область чи  державу.  85 % податків, які збираються на території громади залишаються в її розпорядженні. Не менш важливою є позиція держави, яка гарантуючи сприяння об’єднаним громадам, у 2016 році виділяє більше мільярда на підтримку та розвиток інфраструктури громад. Крім того для об’єднаних територіальних громад відкриваються широкі горизонти для співпраці з міжнародними інвесторами, - розповів директор Хмельницького регіонального офісу реформ Сергій Яцковський.

Децентралізація - бюджетна незалежність і економічна самодостатність

Старосинявська територіальна громада не мала проблем з об'єднанням - до неї увійшли усі 47 сіл та селищ, які раніше географічно та історично  були у межах Старосинявського району. І добровільне об'єднання майже одразу дало свої результати.

- Чи не вперше за час існування району ми досягли перевиконання бюджету на один мільйон гривень за підсумками перших трьох місяців поточного року. І це при тому, що не було скорочено чи реорганізовано жодної школи, лікарні чи ФАПу. Всі поточні питання з модернізації і покращення життя в селах приймаються на віче мешканців села за участю голови громади та старости, -  розповідає голова Старосинявської селищної об’єднаної територіальної громади Віталій Здебський.

 

 

Бюджетні успіхи дозволили почати вирішувати проблеми чи не найпроблемнішої соціальної галузі - медичної.

- Об’єднана громада, крім обов’язкової державної субвенції, виділяє більше 6 мільйонів гривень на утримання лікарні та Центру ПМСД. Для порівняння: торік на Старосинявську районну лікарню виділялось лише 550 тис. грн. До слова,  після реформування районні лікарні залишатимуться, як і сьогодні, на утриманні частково держави і частково бюджету громади, а от Центри ПМСД з усіма ФАПами та дільницями сімейних лікарів переходять на повне утримання громади, - сказав Віталій Здебський.

Ситуація з освітньою галуззю у громаді також була не найкращою. Але об'єднаними бюджетними зусиллями вдалося профінансувати всі обов’язкові виплати, енергоносії, підвезення та харчування дітей.

- На Старосинявщині в школах ті ж самі проблеми, що і на Решетилівщині. По формульному розрахунку їм так само, як і нам, не вистачає коштів на утримання навчальних закладів, але об’єднана громада їх дофінансовує на 100%. Вважаю, що нам варто й далі вивчати передовий досвід децентралізації в різних регіонах України, консолідувати все позитивне, щоб потім запровадити в себе, - переконаний начальник відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Решетилівської РДА Володимир Зінченко

Для адміністративних же послуг у громаді утворили свій ЦНАП. Також об'єднання зусиль громади дозволила закласти основи сучасної пожежної служби, завершується її забезпечення сучасною спеціалізованою технікою.

Меджибіж - по дорозі з минулого у майбутнє шляхом реформ

Меджибіжська об'єднана громада Летичівського району - яскравий приклад реформи, впровадженої буквально з нуля. Район фактично розділився на дві громади. Селище Меджибіж об'єднало навколо себе 6 сільських рад. На території громади працюють три великих агропідприємства, два гранітні кар'єри та кілька малих підприємств. Сьогодні лише власні доходи громади складають близько 11,5 млн. грн. в рік, у той час, коли об'єднані бюджети до реформи становили близько 7 млн. грн. в рік. Після об'єднання держава дала на розвиток інфраструктури громади більш ніж 8 млн. грн. державної субвенції, які вже використовуються на дороги, водогони, тощо.

- Головна проблема сьогодні - адміністративні органи в громаді. У Летичівській громаді залишились усі структурні відділи і підрозділи РДА, а у Меджибожі довелося створювати їх "з нуля", і в них ми гранично обмежуємо штати, щоб економити кошти, - ділиться голова Меджибізької громади Михайло Демків.

Одним із перших кроків у Меджибожі було створення свого Центру ПМСД. За кошти громади відкрито колись давно реорганізовану і закриту дільничну лікарню на 12 ліжок.

- Та для повноцінного функціонування цілодобової лікарні треба щонайменше 25 ліжок. Крім того, для отримання кваліфікованої вузькопрофільної медичної допомоги жителям громади все-одно потрібно звертатися до Летичівської лікарні, де залишився основний штат медиків. Тому це лише перший крок до реального реформування галузі, - говорить головний лікар Решетилівської ЦРЛ Юрій Черкун.

А от проблему надання послуг населенню у новій        громаді вирішили у цікавий спосіб. Всім старостам як представникам голови громади виготовлено відповідні печатки та журнали реєстрації документації, дякуючи яким увесь спектр послуг лишився на місцях, у селах, що входять до громади. Можна, звичайно, давати правову оцінку такої форми роботи, але оскільки в законодавстві чітко цей момент не врегульовано, то  така форма, мабуть, має право на існування.

Невідворотні зміни або замість підсумків

Як би там не було, учасники зустрічі зійшлись на думці - децентралізація, процес невідворотний. Він має враховувати господарчі особливості регіонів, їх географічні та історичні особливості, економічні традиції. Проте є спільні риси і принципи, які можна впроваджувати і в Решетилівському районі.

- В черговий раз я довів сам собі і, впевнений, більшість учасників поїздки переконалась, що в межах Решетилівського району найдоцільніше створити одну об’єднану громаду, яка збереже інфраструктуру, напрацьовану за весь час існування регіону. Треба передбачити все так, щоб не постраждали люди - були забезпечені роботою у новостворених відділах чи структурах. Першочергове завдання - не погіршити, а поліпшити якість послуг, які люди мають зараз, - ділиться думками голова Решетилівської РДА Роман Перепелиця.

- Якщо поділити район на дві чи три громади, то створимо масу глобальних проблем в економіці, наданні послуг і т.д. Тому маємо відпрацювати процес децентралізації так, щоб люди свідомо об’єдналися в єдину сильну і фінансово незалежну громаду, - зазначає голова Решетилівської райради Іван Писаренко.

- Я переконався, що об’єднання територіальних громад на будь-якій території може принести користь лише в тому разі, якщо буде існувати одна громада в межах району. Дві і більше громади - це не вирішення питання. А людям у межах громади буде абсолютно байдуже: є вивіска на сільській раді чи немає, якщо вони отримуватимуть усі необхідні послуги у тому ж обсязі і не гіршої якості, ніж було до об’єднання, - говорить Малобакайський сільський голова, голова Асоціації сільських та селищних голів Станіслав Срібний.

Для Решетилівського району, на загальну думку учасників поїздки, єдина прийнятна форма - це громада, до якої увійдуть усі 19 нинішніх місцевих рад (можливе приєднання окремих сіл сусідніх районів, де висловлять таке бажання). Поодинці сільради ніколи не назбирають достатньо коштів на утримання шкіл чи лікарень, а для спільного бюджету громади це посильне завдання. У об’єднаній територіальній громаді формується філософія відповідальності, бо люди спільно розпоряджається своїми коштами. До всього перевагами є і бюджетні преференції - голова об'єднаної громади має право на прямі стосунки з Кабміном для вирішення проблем своєї території. Тож напрямок руху для Решетилівського району вже визначений, але лише від самих жителів, голів сільських рад, керівників підрозділів і очільників Решетилівського району залежить на скільки цей шлях буде успішним.